Масштабні програми економічних стимулів, які запровадили США у відповідь на пандемію та коронакризу, перетворили катастрофічний для світової економіки 2020 рік на один з найуспішніших для фондового ринку.

Після обвалу в березні минулого року промисловий індекс Dow Jones на вересень цього року зріс на 80%. Зростання високотехнологічного Nasdaq за той же період взагалі перевищило 140%.

Це стало можливим завдяки вливанням грошей на ринок, які здійснює Федеральна резервна система США. Щомісяця ФРС викуповує цінних паперів на суму 120 млрд дол, а американський уряд не соромиться виплачувати майже кожному громадянину “стимулюючі чеки”.

Однак така політика не могла залишитися без наслідків.

Спершу безперервну роботу “друкарського верстату” на собі відчули сировинні ринки. Ціни на нафту, зернові, метали, руду та іншу сировину оновили багаторічні максимуми, що спровокувало розмови про початок нового сировинного суперциклу.

Згодом друк доларів призвів до хвилі інфляції, яка накрила країни, що розвиваються.

Влітку 2021 року інфляція нарешті наздогнала і самі Сполучені Штати, досягнувши найвищого значення з 2008 року. Така поведінка цін змусила Федеральну резервну систему, яка й відповідає за роботу “верстата”, задуматися про згортання “аукціону небаченої щедрості”.

Які наслідки це матиме для світу та України?

Інфляційне “похмілля”

За даними Бюро праці США, ціни на споживчому ринку влітку цього року були більш ніж на 5% вищими ніж за аналогічний період минулого року. Быльше того, показник інфляції в краъны в червні та липні зрівнявся з рівнем 2008 року – 5,4%.

Сильніше продовольчі ціни в Сполучених Штатах останнього разу росли (на 6,3%) у 1990-1991 році – під час війни у Перській затоці. А до цього високу інфляцію фіксували (більше 12%) наприкінці 70-х, в тому числі через нафтове ембарго з боку ОПЕК.

Для більшості країн, що розвиваються, інфляція вже стала новою реальністю. Наприклад, в Україні за підсумками серпня 2021 року вона становила 10,2%. Страждають від прискорення росту цін й інші країни – від Бразилії до Туреччини.

Для розвинених економік інфляція досі залишалася відносно низькою, попри їхні намагання розігнати ріст цін, зокрема для того, аби знизити боргове навантаження.

Стрибок інфляції США пояснюється одразу декількома факторами. По-перше, низькою базою порівняння. Влітку минулого року ціни в США зростали в середньому на 0,1-0,3%. Через запровадження локдауну споживання у країні, як і в решті світу, тоді скоротилося, що призвело до падіння цін на деякі товари та послуги.

По-друге, наразі на ціни тисне відкриття американської економіки після карантину. Вакциновані американці почали більше подорожувати та витрачати накопичені за попередній рік гроші, зокрема й отримані восени 1,4 тис дол безумовних виплат від американського уряду.

По-третє, ціни на деякі товари підігріває глобальний дефіцит. Так, наприклад, сталося з цінами на вживані авто. У США деякі вживані автівки почали коштувати більше, ніж нові. Така незвична ситуація стала наслідком дефіциту чіпів та напівпровідників.

Через підвищений попит на ґаджети у 2020 році виробники смартфонів, ноутбуків та планшетів збільшили споживання процесорів та інших чіпів. При цьому обсяги виробництва чіпів у світі залишилися незмінними. Це вдарило по автовиробникам, яким дісталося менше цих виробів.

Через це деяким компаніям навіть довелося згортати виробництво нових машин.

Можливо, саме тому ключовим у комунікаціях ФРС останнім часом є акцент на тому, що нинішня інфляція – тимчасове явище.

“Ми вважаємо, що те, що ми бачимо зараз – це інфляція у певних категоріях товарів та послуг, на які прямо вплинула ця унікальна історична подія, яку ще жоден з нас раніше не переживав”, – повідомив голова ФРС Джером Павелл під час свого виступу у Сенаті США.

Хоча попри свої заяви і віру у “тимчасову природу інфляції”, ФРС вже робить перші кроки, аби протистояти їй.

“Розмови про початок розмов”

Як і більшість центральних банків розвинених країн, американська ФРС однією з ключових цілей своєї роботи ставить забезпечення цінової стабільності. Ціль, до якої прагне ФРС – це інфляція на рівні 2% на рік.

Вихід інфляції за межі цілі ФРС – більш ніж вагома причина для того, аби запроваджувати набагато більш жорстку монетарну політику. Особливо, коли індекс цін перевищує цільовий показник американського центробанку більш ніж удвічі.

І попри те, що монетарна влада США вже більш ніж пів року говорить, що інфляція скоро мине, навіть їй доводиться визнавати, що вплив монетарних стимулів та післякризового відновлення економіки виявився набагато сильнішим, ніж очікувалося.

В червні ФРС опублікувала свій оновлений прогноз щодо рівня інфляції на цей рік. У ньому прогнозне значення вирішили збільшити на 1 в. п. – до 3,4% порівняно з 2,4%, які очікувалися у березні. В масштабах США – це різка зміна, зважаючи на багаторічну низьку інфляцію в країні.

На останньому засіданні Федерального комітету з відкритих ринків 22 вересня середній прогноз інфляції до 2022 року зріс до 2,2% (прогноз червня на наступний рік був 2,1%). Очкування на 2023 рік залишаються незмінними – 2,2%.

Та й заяви керівництва ФРС виявилися вже не такими м’якими як були раніше.

“Думайте про наше останнє засідання (з питань монетарної політики – ЕП) як про таке, де ми “почали говорити про те, аби почати говорити” про скорочення програми викупу активів”, – заявив Павелл за підсумками засідання ФРС 16 червня.

Така заява слугувала своєрідним сигналом ринку, що програми кількісного пом’якшення (простіше кажучи – друку доларів) невдовзі завершаться через загрозу виходу інфляції з-під контролю.

Більш чіткі сигнали ФРС послав інвесторам всього світу на останньому засіданні.

“Якщо прогрес у досягненні цілей ФРС щодо зайнятості та інфляції “продовжуватиметься, як очікується, в цілому, комітет вважає, що скоро може бути виправданим помірне скорочення темпів придбання активів”, – йдеться у заяві Федерального комітету з відкритого ринку ФРС від 22 вересня.

Голова ФРС заявив за підсумками засідання, що Федрезерв може оголосити про старт згортання програми кількісного пом’якшення вже на наступному засіданні, яке пройде 2-3 листопада. Павелл не виключив, що програма викупу активів може бути завершена до середини 2022 року.

Очікується, що скорочувати програми з наповнення ринків грошима центробанк США почне вже у листопаді цього року, а повністю припинить викуповувати активи до середини наступного.

Крім того, представники Федеральної резервної системи повідомили, що, “схиляються до початку підвищення процентних ставок у 2022 році”. В минулому кварталі озвучувались плани по підвищенню ставок лише з 2023 року.

З березня 2020 року ключова ставка ФРС залишається незмінною – 0-0,25%.

Які це матиме наслідки

Якщо ФРС продовжить говорити про згортання кількісного пом’якшення, то оптимізм інвесторів, а разом з ним і зростання фондових індикаторів, невдовзі може вичерпатися. Турбулентність на фондових ринках вже почалася на тлі проблем у гіганта ринку нерухомості Китаю Evergrande та занепокоєнь інвесторів про неминучий початок жорсткішої монетарної політики у розвинених країнах.

“Програма кількісного пом’якшення – це та основна сила, що штовхає зараз, як і весь попередній рік, ринки вище. Інвестори починають нервувати при першому натяку на те, що програму можуть згорнути протягом найближчого року.

Вони фіксують прибуток на ринку акцій, як на розвинених ринках, так і на ринках, що розвиваються, і за виручені кошти купують так звані активи-сховища (долари та казначейські папери США)”, – пояснює трейдер групи ICU Віталій Сівач.

Він вважає, що у перспективі більш жорстка монетарна політика у США буде дуже не вигідною для країн, що розвиваються.

Для таких країн, як Україна, дохідність за державними запозиченнями розраховується як ставка за казначейськими зобов’язаннями США “плюс” премія за ризик. Підвищений попит на американські борги, який спровокує бажання інвесторів вкладатися у захищені активи, може суттєво підвищити їхню дохідність. Тим більше, що американський уряд наразі зіштовхнувся з тим, що досяг “стелі” держборгу і нові запозичення здійснювати не може.

Різке зростання дохідності американських цінних паперів автоматично означатиме зростання видатків українського уряду на залучення державного боргу. І відбувається це як ніколи не вчасно: в Україні склалася ледь не традиція відкладати більшість державних видатків та запозичень на кінець року. У 2020 році це, навіть без рішень ФРС, призвело до зростання дохідності ОВДП одразу на кілька відсоткових пунктів. Масштаби цьогорічного здорожчання державних запозичень, напевне, будуть набагато більшими.

8 років тому, коли ФРС вже робила заяви про згортання монетарних стимулів, це боляче вдарило по економіках країн, що розвиваються. У 2013 році керівництво ФРС оголосило, що зупинить програму кількісного пом’якшення, яку запровадили після кризи 2008 року, і це призвело до масового виведення капіталу з країн, що розвиваються.

За даними МВФ, наслідком самої лише заяви ФРС (без фактичного припинення викупу активів) тоді було зростання ставок за державними боргами для країн, що розвиваються, в середньому на 2,5 в.п., падіння їхніх ринків акцій на 13,75% та зменшення резервів на 4,1% протягом трьох місяців.

Проте цього разу такої реакції очікувати не слід, вважають у Національному банку.

“Якщо подивитися на реакцію ринкових відсоткових ставок, то вони відреагували не те, щоб дуже сильно. Була реакція, але достатньо невелика, і, як на мене, це пов’язано з тим, що ринки не дуже вірили, що ФРС так довго не буде піднімати ставку. Вони вже включали в ціну те, що нормалізація монетарної політики почнеться раніше”, – повідомляв колишній заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.

Ймовірно, саме обережність заяв ФРС та розуміння ринком неминучості згортання програм кількісного пом’якшення й не допускають повторення сценарію 2013 року.

“У 2013 році сама лише згадка про згортання програми викупу активів ФРС наробила купу проблем для світової економіки. Гадаю, що ФРС вивчила цей урок.

Надалі вони будуть робити такі “міліметрові” заяви, щоб 2022 рік зробити роком згортання кількісного пом’якшення і щоб це ні для кого не було сюрпризом”, – вважає виконавчий директор CASE-Україна Дмитро Боярчук.

Однак навіть у разі, якщо обережність ФРС не допустить масового обвалу ринків, що розвиваються, більш жорстка монетарна політика американського центробанку все одно позначатиметься на Україні. Щонайменше, вона ускладнить можливості уряду позичати кошти для фінансування дефіциту державного бюджету.

У 2020 році завдяки надм’якій монетарній політиці ФРС іноземні інвестори погодилися інвестувати в українські євробонди всього лише за кілька тижнів після гучної відставки Якова Смолія з посади голови НБУ. Очевидно, що повторити таке у майбутньому вже не вдасться.

Без постійного “накачування” грошима ринків Федеральною резервною системою інвестори будуть набагато прискіпливіше аналізувати свої ризики. У випадку України це означатиме необхідність проводити реформи та співпрацювати з МВФ, який виступатиме своєрідною “гарантією” для інвесторів.

“Якщо ФРС продовжить комунікувати про більш жорстку монетарну політику, а Україна не матиме підтримки зі сторони МВФ, то це може стати своєрідним сигналом до системного виходу з України”, – додав Боярчук.