Історичне рішення: македонці голосують щодо зміни назви країни

У Македонії в неділю, 30 вересня, розпочався референдум щодо зміни назви країни – на Республіка Північна Македонія.

Утім, ідеться не лише про топонім, а й про геополітику. Запитання у бюлетенях: “Чи підтримуєте ви вступ до ЄС і НАТО, погоджуючись із договором між Македонією та Грецією?”.

Прихильники позитивної відповіді лідирували до останнього часу – їх, за даними соцопитувань, було близько 57 відсотків. Але ключовим може виявитися питання активності виборців: для визнання референдуму таким, що відбувся, у ньому мають взяти участь понад 50 відсотків виборців. За оцінками, приблизно чверть із зареєстрованих у Македонії виборців працюють за кордоном.

Окрім того, за тиждень до голосування за бойкот референдуму висловився президент країни Герге Іванов, який чинить спротив планам уряду на чолі із Зораном Заєвим. До бойкоту закликають і політики опозиційних партій. Крім того, є підозри, що до активності в країні залучена і Росія, зокрема, через кампанії у соцмережах. Москва відкидає ці припущення.

Референдум не має зобов'язального характеру. Утім, ствердна відповідь за більш ніж 50-відсоткової явки надасть парламенту політичний мандат на зміни до конституції країни. Потім угоду з Грецією має затвердити дві третини депутатів – наступний крок буде за грецьким парламентом. Договір активно підтримують США та ЄС.

У разі позитивного результату має завершитися суперечка з Афінами щодо назви країни триває від 1991 року, коли одна з республік колишньої Югославії стала незалежною державою Македонією. Таку ж назву має регіон Греції, що межує з новою державою.

З 2005 року Греція блокує вступ Македонії до НАТО і Євросоюзу, оскільки не хоче, щоб якась країна носила назви грецького регіону.