Сьогодні день святих Віри, Надії, Любові та Софії

Щороку, 30 вересня, Церква та віряни вшановують пам’ять ранньохристиянських святих – мучениць Віри, Надії, Любові та Софії. Жінка на ім’я Софія жила в Римі у II столітті, за часів правління імператора Адріана. У неї було троє доньок, названих іменами головних християнських чеснот: Віра, Надія та Любов. Софія втратила чоловіка, однак була благочестивою, своїх доньок виховувала дбайливо, привчала їх виявляти в житті християнські чесноти. Вона давала своїм дітям приклад мужності та витривалості у святій вірі, тож дівчатка виростали добрими та розсудливими.

У 137 році почалося переслідування християн, і матір з доньками взяли під варту та відправили на суд до імператора. Коли він довідався, що родина сповідує християнство, то побажав особисто побачити трьох сестер і їхню матір. Найстаршій з дівчат,Вірі, було 12 років, Надії – 10, а Любові – лише 9. Усі четверо без страху визнали перед імператором, що вірять в Ісуса Христа.

Адріан доручив родовитій жінці Палладії навернути  матір та її  дочок до ідолопоклоніння, відступитися від свого віросповідання. Проте, ані Софія, ані дівчата не змінили своїх переконань.

Після цього жінок знову привели до імператора, який продовжував наполягати, щоб усі вони принесли жертву язичницьким богам. «У нас є Бог Небесний, – відповіли вони, – Його дітьми ми бажаємо залишитися, а на твоїх богів плюємо і погроз твоїх не боїмося. Ми готові постраждати й навіть померти заради дорогого нам Господа нашого Ісуса Христа».

В гніві, Адріан велів катувати дітей – і всіх трьох сестер, по черзі, на очах одна в одної та їхньої матері замучили до смерті. Софія похоронила останки своїх доньок і два дні не покидала їхньої могили. На третій день Господь послав бідолашній матері, яка зазнала стільки горя, смерть і прийняв її душу.

Пізніше, Софію, котра зазнала великих душевних мук за Христа, разом із доньками Церква зарахувала до лику святих.

У день Віри, Надії, Любові та матері їх Софії жінок, які мають такі імена, вітають з іменинами, дарують подарунки. Самі ж іменинниці, традиційно, вирушають на службу в храм, щоб ушанувати своїх батьків.

Читати новину на сайті оригіналу