Юлій Цезар (фото: прес-служба)
02.09.2018-30.09.2018
Киев, Национальная опера Украины
Відкриваючи у вересні свій 151-й театральний сезон Національна опера України, буквально з перших днів місяця, дарує глядачеві перлини української та світової оперної класики.
Продовжуючи традиції проекту “Українські оперні зірки у світі”, прихильників таланту української оперної діви Людмили Монастирської очікує зустріч з нею в двох оперних постановках: “Дон Карлос” у партії Єлизавети Валуа та в поновленні опери “Манон Лєско”, в якій співачка дебютуватиме на київській сцені у головній партії. Партію Греміна в опері “Євгеній Онєгін” виконає ще один “зірковий гість” – Олександр Цимбалюк.
У вересневому репертуарі також третій показ гучної прем’єри попереднього сезону – балет “Юлій Цезар”.
2 вересня – опера “Запорожець за Дунаєм” (С.Гулак-Артемовський)
Стало доброю традицією розпочинати новий сезон з опери, що є перлиною української класики. Саме “Запорожець за Дунаєм” відкриває новий, 151-й театральний сезон. Опера, прем’єра якої відбулася 155 років тому, неодноразово була поставлена на різних театральних сценах. Київський глядач вперше побачив її у 1934 році і впродовж 80 років вона не сходила з афіш театру.
У 2015 році відбулося поновлення опери в новій редакції, створеній композитором Мирославом Скориком (музична редакція) та головним режисером театру Анатолієм Солов’яненком (сценічна версія). На основі улюблених та знаних з дитинства найпопулярніших лейтмотивів твору Мирослав Скорик створив нову увертюру, котра з перших акордів задає динаміку подальшої сценічної дії. У виставі значно пожвавлено та урізноманітнено розвиток сценічних подій, що у новій версії укладається у дві дії наповнені гумором, народними обрядами, фольклором, яскравими танцями, а головне – любов’ю до рідної України. Головний художник театру Марія Левитська для цієї вистави створила понад 250 костюмів та майже 3000 квадратних метрів живопису. Крім того, сценічне дійство збагачене низкою хореографічних композицій, які втілені художнім керівником балетної трупи театру Аніко Рехвіашвілі. Диригент-постановник – Микола Дядюра, хормейстер-постановник – Богдан Пліш.
У головних партіях: Сергій Магера (Іван Карась), Наталія Николаїшин (Одарка), Валентин Дитюк (Андрій), Тетяна Ганіна (Оксана), Ігор Мокренко (Султан) та ін.
7 вересня – опера “Дон Карлос” (Дж.Верді)
“Дон Карлос” – чудове зріле творіння великого Верді, але ставиться ця опера не часто. Одна з причин – вона вимагає великого складу першокласних виконавців. Вперше на суд українського глядача опера “Дон Карлос” була представлена 1985 року, а у 2012-му в новому прочитанні знову повернулась на сцену Національної опери, та стала наймасштабнішою постановкою за всю історію Незалежності України.
Нинішнє сценічне втілення твору – поєднання сюжету з багатою драматургією та яскравої сценографії. Костюми героїв відповідають історичній епосі, а декорації та спецефекти доповнюють події, які відбулись в Іспанії XVI століття. Вперше в постановці були використані новітні сучасні технічні засоби. Марією Левитською були розроблені надзвичайні за своєю красою і складністю декорації та виготовлено майже 420 костюмів. “В нашій роботі над цим великим твором не було місця мінімалізму або антрепризним вільностям. Але, попри глибоку історію твору і його класичне прочитання, ми, як сучасний театр, вважаємо необхідним створення таких видовищних вистав для українського глядача із залученням новітніх технічних можливостей”, – зазначив головний режисер Анатолій Солов’яненко.
У вересні 2017 року партію Єлизавети Валуа в опері “Дон Карлос” вперше виконала Людмила Монастирська: “Я давно мріяла виконати цю партію, і рада, що ця нагода трапилася мені саме в нашому театрі. Завдяки цій партії мій репертуар збільшується і дебют партії Єлизавети Валуа відбувся саме на сцені Національної опери”.
У головних партіях: Людмила Монастирська (Єлизавета Валуа), Андрій Романенко (Дон Карлос), Олександр Бойко (Родріго, маркіз ді Поза), Анжеліна Швачка (принцеса Еболі), Сергій Ковнір
(Філіпп II, іспанський король), Тарас Штонда (Великий інквізитор).
Над втіленням вердіївського шедевра працювали: режисер Анатолій Солов’яненко, диригент Микола Дядюра, хормейстер Богдан Пліш та художник Марія Левитська.
8 вересня – балет “Юлій Цезар” – прем’єра (3-й показ)
Перші дві прем’єрні вистави балету “Юлій Цезар” стали гучним акордом наприкінці ювілейного, 150-го, театрального сезону. Постановка Національної опери України, здійснена за підтримки Посольства Італійської Республіки в Україні та Італійського інституту культури в Україні, стала однією із масштабніших за останні роки. Балетна вистава, що розповідає про одну з найбільших імперій Давнього світу, яку уособлює, за задумом авторів, Гай Юлій Цезар – завойовник, диктатор, реформатор.
Двоактний спектакль містить величезний пласт античної культури та традицій, котрий за власним лібрето поставила художній керівник балету театру Аніко Рехвіашвілі. Диригент-постановник – Микола Дядюра, художник-постановник – Станіслав Петровський, художник костюмів – Наталя Кучеря.
“Юлій Цезар” – це історія про владу, а саме – про Римський тріумвірат: Цезар, Помпей, Красс… Про кохання, – розповідає балетмейстер-постановник Аніко Рехвіашвілі. – Але тут ми обійшли доволі заїжджену тему Клеопатри. Набагато більше нас зацікавила Кальпурнія, дружина Цезаря, на руках якої він, заколотий змовниками, і помер. Глядачі повністю поринуть в атмосферу розкошів та колосальних задумів, “почують” рев натовпу у Circus Maximus,побачать і бойові танці, і оргії, і бої гладіаторів – усе, що характеризує той час в усій його пишноті”.
Музична основа вистави – симфонічні твори відомого італійського композитора-імпресіоніста Отторіно Респігі. А саме – так звана Римська трилогія: “Фонтани Риму”, “Пінії Риму” та “Святкування Риму”. На думку диригента-постановника “Цезаря” Миколи Дядюри, ідеально доповнила загальну симфонічну картину і маловідома, але надзвичайно виразна “Бількіс, Цариця Савська” – сюїта з музики до однойменного балету Респігі.
“Як диригент, я дуже захопився цією музикою. Ці твори мають певну програму, вкладену автором, це означає, що музика надзвичайно “театральна” за своєю суттю. Однак, у нашому випадку вона не просто ілюструє бурхливі святкування на вулицях Риму, воду, що тече у його прекрасних фонтанах чи сосни, що овіваються вітром. Фабула “Цезаря” – зовсім не про це. Й неймовірно цікаво спостерігати, як музика починає жити іншим життям”, – розповів Микола Дядюра.
У головних партіях: Микита Сухоруков (Гай Юлій Цезар), Тетяна Льозова (Кальпурнія), Віталій Нетруненко (ГнейПомпей Великий), Олексій Потьомкін (Марк Ліциній Красс), Єлізавета Гогідзе (Кифрідія).
28 вересня – опера “Манон Лєско” (Дж.Пуччіні) – поновлення
Натхненний романом абата Прево “Історія кавалера де Гріє і Манон Лєско” Джакомо Пуччіні створив однойменну оперу про пристрасть, насолоду та докори сумління, яка стала його творчим тріумфом. Лібрето – Д. Джакози, Л. Ілліки, Д.Оліви, М. Праги, Д. Рікорді.
1 лютого 1893 року відбулася прем’єра “Манон Лєско”, під управлінням диригента Алессандро Поме на сцені Королівського театру в Туріні. Головну партію Манон виконувала Чезіра Феррані. Успіх був тріумфальним. Автор виходив на сцену чи не тридцять разів! Деякі з артистів плакали. У газетах писали, що її автор – найобдарованіший з молодих італійських композиторів. Це була перемога, здобута не тільки Дж. Пуччіні, але й напрямом, який він сповідував. “Манон Лєско” встановлювала принципи сучасного реалізму, що містить у собі психологічно гострий зміст веризму – стиль, який Пуччіні розвинув у наступних операх, зробив його явищем не тільки італійської, але й європейської музичної культури.
Дж. Пуччіні дуже пишався “Манон Лєско”. Це була його “перша любов” – єдина опера, яка з легкістю досягла успіху. До кінця життя він вважав “Манон Лєско” своєю улюбленою дитиною.
Щодо прем’єри опери на київській сцені, то вона відбулася лише у 2009 році. Здійснив постановку італійський режисер Італо Нунціата. Нині виставу буде поновлено, а головну партію виконає Людмила Монастирська.
Партія Манон нова в репертуарі Людмили, і вперше вона її виконала у червні цього року на сцені Gran Teatredel Liceu в Барселоні, а також у рамках програми святкування 400-річчя Пласа-Майор – центральній площі іспанської столиці. Постановку здійснив відомий італійський режисер Давиде Ліверморе (Davide Livermore). Про нову роль і виступ у Барселоні Людмила Монастирська розповідає: “Це не перша моя робота з Давиде – чотири роки тому я була запрошена на роль Леонори в опері “Сила долі” Дж.Верди. Цього режисера завжди відрізняв досить нестандартний підхід до постановки, він майстер дрібних деталей – для нього немає незначних ролей, кожен штрих в русі або в костюмі будь-якого артиста для нього неймовірно важливі. Але, водночас, для нього вокал – домінанта, і від співаків він вимагає майстерності драматичного актора. А партнером в цій постановці у мене був прекрасний американський тенор Грегорі Кунде (Gregory Kunde). Барселона прийняла мене прекрасно, і я з нетерпінням чекаю можливості тепер показати на рідній сцені в Національній опері України нову роль, на сьогодні – одну з найулюбленіших!” Репетиції “Манон Лєско” в Національній опері почнуться ближче до заявленої дати, а доки, як по секрету повідомила головний художник театру Марія Левитська – для Людмили Монастирської вже готуються нові ексклюзивні костюми.
Над цьогорічним поновленням працюватимуть: диригент – Алла Кульбаба, режисер – Валентина Река, хормейстер – Богдан Пліш, сценограф – Марія Левитська; художник костюмів – Наталія Кучеря; балетмейстер – Віктор Яременко.
У головних партіях: Людмила Монастирська (Манон Лєско), Андрій Романенко (Шевальє Рене де Гріє, студент), Михайло Кірішев (Лєско, сержант королевської гвардії), Богдан Тарас (Геронт де Равуар, державний скарбник), Сергій Пащук (Едмонд, студент) та ін.
30 вересня – опера “Євгеній Онєгін” (П.Чайковський)
Більш аніж 30 років опера з незмінним успіхом йде на столичній сцені. І, мабуть, заслуга в цьому не лише великого композитора, який написав чудову музику, але й виконавців головних партій. Одну з яких – партію Князя Греміна – виконує Олександр Цимбалюк, запрошений у рамках проекту “Українські оперні зірки у світі”, та який входить у ТОП-5 кращих басів сучасності. Доречі, роль князя Греміна в цій опері Олександру вперше довелося виконувати у 23 роки, хоча його героя, якому понад 40 років, вже вважали старим. Зараз український бас майже “одноліток” із князем, тим паче, вважається, що саме у такому віці розкривається вся краса чоловічого голосу.
Нещодавно українські шанувальники вже мали можливість зустрітися з Олександром, який буквально на добу приїхав у столицю, щоб виступити на Софійській площі, в рамках проекту “На Україну повернусь”. Гастрольний графік співака дуже напружений. Найближчим часом його можна почути на сцені Баварської державної опери і в оперному театрі Мадрида.
Також головні партії виконують: Ігор Євдокименко (Євгеній Онєгін), Дмитро Кифорук (Ленський), Ольга Рудик (Тетяна) та ін
“Вересневий репертуар задає високу планку нового театрального сезону головного театру країни. Любителів оперно-балетного мистецтва чекатиме багато приємних творчих подій – прем’єри, зіркові гості – запрошені солісти, поповнення складів оперних постановок новими виконавцями, дебюти талановитої молоді”, – підкреслив головний режисер Національної опери України Анатолій Солов’яненко.